І. Шкільна документація
- Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2016/2017 навчальному році
- Зміст оновлених програм для початкової школи
- Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
- Оформлення документації
- Структура уроків різних типів у початкових класах
- Збірник ігрових прийомів навчання
- Нова Концепція початкової освіти як флагман планового реформування освіти у 2018 році
- Концепція Нової школи
- Сучасні освітні інструменти для вчителів
Інтерактивний урок в початковій школі
Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний.
Структура інтерактивного уроку відрізняється від загальновідомої структури комбінованого уроку. Його етапи:
I. Мотивація.
II. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
III. Надання необхідної інформації.
IV. Інтерактивна вправа (центральна частина заняття).
V. Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку.
МОТИВАЦІЯ (5 % часу)
Мета етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до
обговорюваної теми. Без виникнення мотивів учіння й мотивації навчальної
діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі
можуть бути використані такі прийоми:бесіда, короткочасна розповідь, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна технологія.
Вправа "Банани"
Вчитель вибирає ключове слово уроку і зашифровує його за допомогою фрази.
Наприклад: ЗАКРЕІСЛІМТЬЕСЛОННВОИК
ЗАКРЕІСЛІМТЬЕСЛОННВОИК (закресліть слово, іменник)
Вправа "Роз'єднай слова"
Вчитель добирає вислів, гасло уроку, записуючи усі слова разом і дає учням завдання прочитати вираз.
Наприклад: Українанашабатьківщина.( Україна наша батьківщина), Людинапочинаєтьсяздобра.(Людина починається з добра.)
Вправа "Вилучи зайве"
Вправа "Криголам"
Вчитель добирає вірш, який , який можна намалювати і показати в русі. Спочатку сам розпочинає урок з цього вірша, а потім пропонує учням повторити за ним за допомогою малюнків чи рухами.
Я перша квіточка весни,
Я пролісковий цвіт.
Я пережив зимов існи
І знов родивсь на світ. М. Познанська
Вправа "Дешифрувальник"
Вправа "Мікрофон"
Учням ставлять запитання:
Наприклад: уроки з предмету "Я і Україна" в 4 класі
- Які ви знаєте права громадянина? Які обов'язки має виконувати громадянин?
- Що таке символіка?
- Чому потрібно вивчати і шанувати символи свого краю?
уроки з предмету "Українське читання" в 4 класі
- Чому тварини наші вірні друзі?
- Що таке Літературна казка?
- Яке твоє найзаповітніше бажання?
Інтерактивна технологія «Незакінчене речення».
Урок природознавства, 3-й клас.
Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.
Дітям пропонується підготовлена вчителем сторінка «Мої думки».
Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.
1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що (зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато природних ресурсів, Земля надто мала, можливості природи обмежені).
2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).
3. На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).
4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій).
5. ...
Вправа "Скринька скарг"
Вчитель готує скриньку, аркуші паперу, пропонує учням написати скарги щодо сприймання теми уроку і вкинути у "Скриньку скарг"
Вправа "Задом на перед"
Слід створити таку мотиваційну ситуацію, щоб уявити, що подана інформація неправильна, тобто розглянути проблему з протилежної точки зору.
Наприклад: уроки з предмету "Я і Україна" в 2 класі. "Людина - частина неживої природи"("Людина - частина живої природи"), "Столиця України - не Київ" (Київ - столиця України),
в 4 класі - "Земля - не планета сонячної системи" ("Земля - планета сонячної системи"), "Сонце - найдальша зірка до Землі", ( Сонце - найближча зірка до Землі").
Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (5 % часу)
Мета вчителя — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої
діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них
чекає вчитель.
Формулювання очікуваних результатів уроку — цс принциповий момент інтерактивного навчання, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.
Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:
— висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»);
— чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;
— чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів;
— учитель має говорити коротко, ясно й абсолютно зрозуміло для учнів.
Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати — це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку вчитель має:
— назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її;
— якщо назва теми істить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів;
— попросити когось із учнів оголосити очікувані результати;
— нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягай вони цих результатів.
Формулювання очікуваних результатів уроку — цс принциповий момент інтерактивного навчання, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.
Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:
— висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»);
— чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;
— чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів;
— учитель має говорити коротко, ясно й абсолютно зрозуміло для учнів.
Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати — це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку вчитель має:
— назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її;
— якщо назва теми істить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів;
— попросити когось із учнів оголосити очікувані результати;
— нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягай вони цих результатів.
Наприклад:
Урок української мови , 4 клас.
Тема. правопис особових закінчень у дієсловах другої особи, "Висловіть
мету уроку, використовуючи фразу "Цей урок навчить мене..."
Надання необхідної інформації (10—15 %)
Мета етапу — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час.
Цс може бути міні-лекція, читання
роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування
інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності.
Для економії часу на уроці і для
досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для
попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз
звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно,
прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.
Наприклад:
Урок української мови , 4 клас.
Тема. Змінювання дієслів за часами.-Провідміняйте слова за часами. Учні по черзі висловлюють свої думки.
Використання технічних засобів на уроках природознавства, основ здоров'я, математики...
Вправа "Кутки"
Вправа "Ґронування"
Вправа"кубування"
Вправа"Діаграма Венна"
Вправа "Карусель"
Вправа "Мозковий штурм"
Вправа "П'ять слів - три слова"
(На аркуші члени групи записують спочатку 5 слів до теми уроку, а тоді вибирають 3 найвлучніших, пояснюючи свій вибір.
Інтерактивна вправа (центральна частина заняття) 50-60 %
Обов'язковою є така послідошіість і регламент проведення інтерактивної вправи:
1. Інструктування (2—3 хвилини).
2. Об'єднання в групи або розподіл ролей (1—2 хвилини).
3. Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5—15 хвилин).
4. Презентація результатів виконання вправи (З— 15 хвилин).
1. Інструктування (2—3 хвилини).
2. Об'єднання в групи або розподіл ролей (1—2 хвилини).
3. Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5—15 хвилин).
4. Презентація результатів виконання вправи (З— 15 хвилин).
Вправа "Читання з пеердбаченням"
Вправа "Система позначок"
Вправа "Ажурна пилка"
Вправа "Добре-погано"
Вправа "Пішохідний тур" (Ефективно під ознайомлення з текстомЮ узагальнення матеріалу)
Вправа "Метод ПРЕС"
Українська мова, 4-й клас.
Тема. Однорідні члени речення.
Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше:
1-ша пара — «Я вважаю, що...»
2-га пара — «...тому, що...»
3-ти пара — «...наприклад...»
4-та пара — «Таким чином...»
Тема. Однорідні члени речення.
Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше:
1-ша пара — «Я вважаю, що...»
2-га пара — «...тому, що...»
3-ти пара — «...наприклад...»
4-та пара — «Таким чином...»
Вправа "Обери позицію"
Урок читання, 3-й клас.
Тема. Вавилонська вежа.
Організаційна підготовка — 2 хвилини.
Учитель дає можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» — це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:
— різноманітність мов на землі;
— могутність Вавилонської держави;
— міцність віри в Бога;
— неминуче покарання за людську погорду.
Завдання цього уроку — проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.
На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати.
«Вавилонська вежа» — легенда про виникнення різних мов.
«Вавилонська вежа» — легенда про погорду як найбільший людський гріх.
«Вавилонська вежа» — легенда-згадка про часи, коли па землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.
Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. З хвилини обговорюють свій вибір у групах.
2—4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обго-
Тема. Вавилонська вежа.
Організаційна підготовка — 2 хвилини.
Учитель дає можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» — це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:
— різноманітність мов на землі;
— могутність Вавилонської держави;
— міцність віри в Бога;
— неминуче покарання за людську погорду.
Завдання цього уроку — проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.
На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати.
«Вавилонська вежа» — легенда про виникнення різних мов.
«Вавилонська вежа» — легенда про погорду як найбільший людський гріх.
«Вавилонська вежа» — легенда-згадка про часи, коли па землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.
Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. З хвилини обговорюють свій вибір у групах.
2—4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обго-
Технологія «Акваріум».
Урок математики 4-й клас.
Інколи існує кілька шляхів розв'язання логічної задачі, тому клас ділиться на 2—4 групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учасники цієї групи обговорюют ь свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод дискусії (3—5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв'язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.
Технологія «Ситуативне моделювання. Гра-скснромт «Пожежа».
Урок природознавства, 3-й клас.Теща. Ланцюг живлення.
Клас ділиться на
Урок математики 4-й клас.
Інколи існує кілька шляхів розв'язання логічної задачі, тому клас ділиться на 2—4 групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учасники цієї групи обговорюют ь свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод дискусії (3—5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв'язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.
Технологія «Ситуативне моделювання. Гра-скснромт «Пожежа».
Урок природознавства, 3-й клас.Теща. Ланцюг живлення.
Клас ділиться на
— «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки);
— «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);
— «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).
— «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);
— «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).
Діги з «Новин телебачення» отримують інформацію про пожежу та її наслідки для сільського господарства регіону й починають «реагувати на повідомлення», викопуючи свої ролі.
Потім збираються в свої групи й вирішують проблему.
Після обговорення ситуації виходять з ролей:
— Як ви почувалися в тій чи іншій ролі?
— Що подобалося під час гри, що ні?
— Чи бували ви самі в подібній ситуації?
— Чи була вирішена проблема? Чому? Як?
— Яку іншу лінію поведінки можна було б виробити?
— Яким чином цей досвід може вплинути па ваше подальше життя?
Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку.
Мстодика проведення рсфлсксіі на уроці містить наступні стани.
1. Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи).
2. Підновлення послідовності виконаних дій (навіть незначних).
3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням.
4. Виявлення і формулювання результатів рефлексії:
— предметна продукція діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання);
— способи, які використовувалися чи створювалися в ході діяльності;
— гіпотези щодо майбутньої діяльності.
Рефлексія може подаватися у вигляді малюнків,схем, графіків.
1. Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи).
2. Підновлення послідовності виконаних дій (навіть незначних).
3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням.
4. Виявлення і формулювання результатів рефлексії:
— предметна продукція діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання);
— способи, які використовувалися чи створювалися в ході діяльності;
— гіпотези щодо майбутньої діяльності.
Рефлексія може подаватися у вигляді малюнків,схем, графіків.
Урок математики, 4-й юшс.Тема. Дія додавання. Закони додавання.
На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.
Завдання І. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті, які ви вважаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні.
Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі натурального ряду чисел.
Вправа "Сенкан"
Вправа "Абетковий суп"
Вправа "Тест"
Вправа "Крісло автора"
Вправа "Інтерв'ю"
Вправа "Незакінчені речення"
Вправа "Обери позицію"
Вправа "Виграш у лотереї"
Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мсту — створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Заповіді творчої особистості
«Заповіді»
творчої
особистості
К. Вайнцванг
- Будь господарем своєї долі;
- досягни успіху в тому, що любиш;
- зроби свій конструктивний внесок у спільну справу;
- вибудуй свої відносини з людьми на довірі;
- розвивай свої творчі здібності;
- культивуй у собі сміливість;
- піклуйся про своє здоров’я;
- не втрачай віри в себе;
- намагайся мислити позитивно; поєднуй матеріальний достаток із духовним задоволенням.
Інструкція
щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1. Цією Інструкцією визначаються вимоги до
заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів (далі – журнал), форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції.
2. У всіх загальноосвітніх навчальних закладах
незалежно від форм власності ведеться журнал.
3. Усі записи в журналі ведуться державною
мовою. Допускається запис тем уроків (екскурсій, проектів тощо) і частково
домашнього завдання (назва тексту тощо) на правій сторінці журналу мовою
навчального предмета (іноземною, національної меншини).
4. Записи на всіх сторінках журналу (у тому
числі тих, що заповнюють вчителі, які викладають окремі предмети) упродовж
навчального року ведуться пастою (чорнилом) одного кольору.
5. Усі записи ведуться чітко і розбірливо.
Виправлення з використанням гумки чи коректора не допускаються. Помилковий
запис акуратно закреслюється (однією прямою лінією, якщо це слово, і похилою з
правого верхнього кута до нижнього лівого у клітинці з балами) і поряд (у цій
же клітинці або рядку) пишеться правильний. Виправлення бала, відмітки про успішність,
назви теми засвідчується підписом керівника загальноосвітнього навчального
закладу і скріплюється печаткою загальноосвітнього навчального закладу (за
наявності) внизу сторінки журналу.
6. Усі записи в журналі, необхідні на початок
навчального року, здійснюються класним керівником упродовж 5 робочих днів після
одержання журналу.
7. Позначення класу на титульній сторінці
журналу здійснюється арабськими цифрами. Для позначення паралельних класів
використовують прописні літери українського алфавіту (без лапок). Букви можна
обирати не обов’язково за алфавітом (наприклад, 1-А, 1-Б або 1-М (музичний)
тощо).
8. Запис переліку
навчальних предметів інваріантної та варіативної складових відповідно до
робочого навчального плану здійснюється на третій сторінці журналу.
Назви освітніх галузей не зазначаються.
9. Якщо для вивчення
окремих навчальних предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у
журналі відводять окремі сторінки.
10. Облік годин на вивчення навчальних
предметів інваріантної складової робочого навчального плану здійснюють на
окремих сторінках журналу, відведених для цього предмета.
У разі якщо загальна кількість годин з
навчального предмета складається з годин інваріантної та варіативної складових,
усі записи в журналі ведуться на сторінках, відведених для цього
предмета.
Облік вивчення предметів варіативної складової (курсів
за вибором) здійснюють на окремих сторінках журналу.
Облік годин індивідуальних та групових занять
здійснюють на окремих сторінках журналу, де записують прізвища й імена всіх
учнів класу, присутність їх на занятті позначається знаком «+». Назва
навчального предмета, з якого було проведено заняття, вказується у графі
«Завдання додому».
11. У розділі І «Облік відвідування (пропуск
занять)» класний керівник щодня відмічає кількість уроків (годин), пропущених
кожним учнем (ученицею). Запис робиться у вигляді дробу, чисельник якого вказує
на причину відсутності («хв.» – через хворобу, «пп» – поважні причини –
за письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, «бп» – без поважних
причин), а знаменник – кількість пропущених уроків (годин) («хв/5», «пп/4»,
«бп/5»).
Якщо учень (учениця) певний час перебував
(перебувала) у санаторно-курортному закладі, то навпроти його (її) прізвища
зазначається «Санаторій. Наказ від ___№___». Водночас в розділі ІІ «Облік
навчальних досягнень учнів» навпроти його (її) прізвища на цей період
зазначається «Санаторій». При цьому запис не має виходити за межі клітинок із
датами, що відповідають цьому терміну.
Наприкінці кожного семестру та навчального року
обчислюється і записується загальна кількість пропущених кожним учнем
(ученицею) уроків (годин) – усього, через хворобу, через поважні причини і без
поважних причин.
Відсутність учнів, які навчаються за
індивідуальною формою навчання, протягом усього навчального року або на певний
період (наприклад, на час медичного лікування) у журналі не фіксується.
Навпроти прізвища цього учня (учениці) запис робиться один раз «Інд. форма
навчання. Наказ від___ №___». При цьому запис не має виходити за межі клітинок
із датами, що відповідають терміну індивідуальної форми навчання.
12. У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень
учнів» класний керівник записує прізвища та імена учнів в алфавітному порядку
без скорочень (у разі збігу прізвища та імені додається запис по батькові),
назви навчальних предметів, прізвища, імена та по батькові вчителів, які їх
викладають, і систематично протягом року
вносить до цього розділу відповідні записи, пов’язані з прибуттям або вибуттям
учнів.
Прізвища та імена учнів, які навчаються за
індивідуальною формою навчання (крім учнів, для яких індивідуальне навчання
організовано з причини кількості учнів менше 5-ти осіб), записують в журналі
відповідно до наказу по загальноосвітньому навчальному закладу (на сторінках
усіх розділів журналу) з поміткою «Індивідуальне навчання». Облік виконання
програм індивідуального навчання для цих учнів ведеться в окремому журналі.
Прізвища та імена учнів, які прибувають у клас
посеред навчального року, записують наприкінці списку. Така їх позиція у списку
залишається до завершення ведення сторінки. На наступних сторінках усі прізвища
записують в алфавітному порядку.
Якщо учні вибувають із класу протягом
навчального року, то навпроти їхніх прізвищ на сторінках з усіх предметів
робиться запис: «Вибув/вибула». На наступних сторінках журналу прізвище
цього учня (учениці) не записується.
13.
На лівій сторінці розгорнутого журналу в розділі ІІ «Облік навчальних досягнень
учнів» учитель веде щоденний облік навчальних досягнень (із предметів, оцінювання
яких здійснюється у балах) та відвідування учнями занять із навчального
предмета, який він викладає. Відсутність учня (учениці) на уроці зазначається у
журналі під відповідною датою буквою «н».
У
графі «Місяць і число» у день проведення уроку (екскурсії, передбаченої
календарно-тематичним плануванням із певного предмета, контрольної роботи,
практикуму, досліду тощо) проставляється дата проведення. Дата записується дробом, чисельник якого є числом, а знаменник –
порядковим номером місяця у році. Наприклад, 04/09. Заздалегідь дати не записуються.
14.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
у
1-му класі – з усіх навчальних предметів;
у
2-му класі – протягом І семестру за рішенням педагогічної ради;
у
24-му класах – із предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне
мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи
здоров’я», «Фізична культура»;
у
14-му класах – з усіх предметів варіативної складової.
Наприкінці семестрів та
навчального року з навчальних предметів, з яких оцінювання навчальних досягнень
учнів здійснюється вербально, у журналі у графах «І семестр», «ІІ семестр»,
«Рік» записується «Зар.» (зараховано). Окремі види перевірок у разі вербального
оцінювання (за ведення зошита, діалог, диктант тощо) у журналі словом «Зар.» не
фіксують.
У випадках, коли учні
звільнені за станом здоров’я від занять із фізичної культури, наприкінці
семестрів та навчального року робиться запис «Зв.» (звільнений (а)).
У разі неатестації учня
(учениці) через пропуски половини або більшості уроків із навчальних предметів,
які оцінюються вербально, робиться запис «Не зар.» (не зараховано). З навчального предмета
(предметів), з якого учень (учениця) не атестований, готується завдання на літні
канікули за індивідуальною програмою, виконання якої перевіряється перед
початком нового навчального року. За результатами перевірки, орієнтовно до 05
вересня включно, у журналі робиться повторний запис про рішення педагогічної
ради.
15. Навчальна діяльність учнів під час екскурсій,
не передбачених навчальними програмами з певних предметів, та тих, які
проводяться наприкінці навчального року (що записуються в журналі у розділі ІІІ
«Облік проведення навчальних екскурсій»), не оцінюється і балами в журналі не
фіксується.
16. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється
за 12бальною
шкалою і фіксується у журналі у 2-4-му класах із таких навчальних предметів
інваріантної складової: «Українська мова», мова і читання національної меншини
(де зазначається відповідна мова), «Літературне читання», «Іноземна мова», «Математика», «Природознавство», «Я у світі»,
«Трудове навчання».
17.
Учитель фіксує у журналі результати оцінювання усних робіт (опитувань) у день,
коли відбувалось оцінювання, письмових робіт – з метою надання часу для їх перевірки – у
день, коли проводиться наступний з цього предмета урок, але під датою, коли
виконувалась робота.
18.
У журналі
балами фіксуються такі види контролю: у 2-4-му класах – поточний, періодичний,
а також виводяться тематичні, семестрові, річні бали; у 4-му класі – результати
державної підсумкової атестації з предметів, із яких проводилась атестація.
У разі неатестації учня
(учениці) за тему, семестр, рік робиться відповідний запис «н/а» (неатестований
/ неатестована). Неатестація учня (учениці) за тему не впливає на семестровий
та річний бал, якщо наступні теми ним (нею) засвоєні. Неатестація учня
(учениці) за І семестр не впливає на оцінку за ІІ семестр та річний бал, якщо
програма ІІ семестру засвоєна.
У разі неатестації учня
(учениці) з навчального предмета (який оцінюється балами) за ІІ семестр та рік
для нього готується завдання на літні канікули за індивідуальною програмою,
виконання якого перевіряється до початку нового навчального року. За
результатами перевірки, орієнтовно до 05 вересня включно, у журналі робиться
повторний запис про рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального
закладу.
19. На кожний вид робіт із періодичного контролю, що триває не
весь урок, або займає певний час на кількох уроках, чи охоплює діяльність учнів
протягом певного періоду, у журналі відводиться окрема колонка з відповідним
записом (наприклад «Діалог», «Зошит»).
Колонки для фіксації результатів оцінювання
ведення зошитів відводять наприкінці кожного місяця (з предметів «Я у світі» і
«Природознавство», у разі якщо ці зошити ведуться, – наприкінці семестрів). У
1-му класі (та у І семестрі 2-го класу за рішенням педагогічної ради)
результати перевірки зошитів у журналі не фіксуються.
На правій сторінці журналу одночасно із записом
теми уроку зазначаються відповідні види перевірок у ті дні, коли вони
проводилися.
Результати періодичного контролю, що проводиться
фронтально, записують на лівій сторінці журналу під датою, а вид перевірної
роботи (аудіювання, диктант, списування, письмовий переказ, письмовий твір,
мовна тема тощо) зазначають у верхній частині відповідної колонки.
Навчальна діяльність учнів, що організовується
на уроці після проведення фронтальної перевірки, яка триває частину уроку
(наприклад, аудіювання), не оцінюється і балами в журналі не
фіксується.
У випадках, коли одну роботу оцінюють за двома
критеріями, один із балів записують під датою, а інший бал поруч, в окремій
колонці, без зазначення дати. Вид перевірної роботи («списування (грамотність)»
і «списування (графічні навички»)) зазначають у верхній частині
відповідної колонки.
Усі записи робляться у називному відмінку
(наприклад: «Читання», «Діалог»). Допускається скорочення назв за
правилами скорочення слів української мови, але читатися вони мають однозначно
(наприклад «Усн. перек.»).
20. Бали, записані учителем у журналі, мають
відповідати балам, виставленим у зошитах для контрольних робіт, що їх вчитель
має зберігати до кінця навчального року. Для цих робіт ведуться окремі зошити.
21. Підсумкові контрольні роботи з навчальних
предметів, що можуть проводитися відповідно до розпорядження керівника
навчального закладу чи органу управління освітою під час інспектування
навчального закладу, фіксуються у журналі під датою фактичного дня проведення з
наступним коригуванням календарно-тематичного плану.
22. Відсутність учня (учениці) під час написання
контрольної роботи (диктанту, мовної теми, письмового переказу тощо)
зазначається у журналі під датою виконання роботи буквою «н». У цьому
випадку оцінювання навчальних досягнень учня (учениці) за тему учитель визначає
за поточними балами.
23. Тематичний бал виставляється після
опрацювання програмової теми (кількох підтем однієї великої теми, кількох
невеличких тем, розділу підручника).
Тематичний
бал записується
у колонці журналу без дати з позначкою «Тема».
24. Бал за семестр виставляється у колонці
журналу з
позначкою
«І семестр» («ІІ семестр») не пізніше ніж за 3 дні до кінця певного
семестру.
25. У 4 -
х класах бали, одержані учнями за державну підсумкову атестацію у формі
підсумкової контрольної роботи, виставляються на правій сторінці журналу у розділі
«Тема», де здійснюється запис «Державна підсумкова атестація».
26.
У разі
коли учень (учениця) звільнений (звільнена) від державної підсумкової атестації
за рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу у журналі
у цій колонці робиться запис «зв.».
27. Річний бал виставляється у колонці
журналу з позначкою «Рік». Окрема колонка для підсумкового бала не відводиться.
28. У розділі ІІІ «Облік проведення навчальних
екскурсій» учитель записує дату, зміст і кількість годин проведення навчальних
екскурсій, що не передбачені навчальними програмами з певних предметів і проводяться наприкінці або упродовж навчального року.
Навчальні екскурсії з окремих предметів,
передбачені календарно-тематичним планом, записуються на сторінках журналу,
відведених для відповідного предмета.
29. У розділі ІV «Зведений облік навчальних
досягнень учнів» журналу у 1-3-му класах заповнюються рядки: «І
семестр», «ІІ семестр», «Рік», у 4-му класі – 4 рядки: «І семестр», «ІІ
семестр», «Рік», «Державна підсумкова атестація».
Запис про рішення педагогічної ради у журналі
робиться за такою формою:
«Переведено до _______ класу (протокол від
________№__)»;
«Переведено до _______ класу, нагороджено
Похвальним листом (протокол від ________№__)»;
«Дано завдання на літні канікули з
________(назва предмета) за індивідуальною формою навчання (протокол від
________№__)».
У цьому випадку до 05 вересня включно робиться
повторний запис про рішення педагогічної ради;
«Переведено до іншої школи (класу)» – указати
назву загальноосвітнього навчального закладу (наказ від ________№__);
«Перебував (перебувала) на лікуванні у санаторії
чи у санаторній школі (наказ по загальноосвітньому навчальному закладу
від _________№__)»;
«Переведено на індивідуальну форму навчання»
тощо (наказ від ________№__).
30.
Графи розділу V «Загальні відомості про учнів» журналу заповнює класний
керівник, який уносить відповідні записи у зв'язку з прибуттям або вибуттям
учнів.
Зміни в обліковому складі учнів у журналі
фіксуються після відповідного наказу по загальноосвітньому навчальному закладу
із записом «Вибув/вибула (куди?), наказ від _______№___».
Прізвища учнів, які прибули впродовж навчального
року, записуються наприкінці списку з позначкою «Прибув/прибула з «__»______,
наказ від _______№__».
31. У розділі V «Загальні відомості про учнів»
номер особової справи записується через дріб, де
чисельник – велика літера, а знаменник – порядковий номер запису прізвища учня
(учениці) в алфавітній книзі (А/45).
Прізвища, імена та по батькові учня, батьків або
осіб, які їх замінюють, записуються у відповідних колонках повністю без
скорочень.
Не здійснюється запис про батьків (чи одного з
них) у таких випадках:
при позбавленні батьківських прав;
у разі смерті;
якщо один із батьків не бере участі у вихованні
дитини, але водночас не позбавлений батьківських прав (за згодою).
Записуються місце проживання (включає в себе
постійне або тимчасове місце проживання дитини) і контактні номери телефонів
батьків або осіб, які їх замінюють.
Дані про місце роботи (посаду) та трудову
діяльність батьків не записуються.
Дата народження зазначається цифровим способом:
число, місяць, рік народження.
32. У розділі VI «Листок здоров’я» медичний
працівник загальноосвітнього навчального закладу фіксує інформацію про групу
здоров’я кожного учня. Ця сторінка підписується медичним працівником
загальноосвітнього навчального закладу, класним керівником і керівником
загальноосвітнього навчального закладу.
33. Перший запис у розділі VII «Зведена таблиця
руху учнів класу» робиться на початку вересня (орієнтовно до 05 вересня) у
графі «На початок семестру (року)». Наступний запис про кількість учнів, які
прибули або вибули, та про кількість учнів станом на перший день ІІ семестру
робиться у перший день навчання (у графах «Прибув/прибула», «Вибув/вибула», «На
кінець І семестру» і «На початок ІІ семестру»). Останній запис робиться в
останній день навчального року.
34. У розділі VIII фіксується проведення бесід з
безпеки життєдіяльності та вступного інструктажу (облік виховних заходів (у
тому числі виховних годин, годин спілкування тощо) у журналі не ведеться).
35. Контроль за дотриманням вимог до ведення
журналу щокварталу здійснює керівник загальноосвітнього навчального закладу та
його заступник з навчально-виховної роботи.
Перевіряти ведення журналу також може особа, яка
має право інспектувати загальноосвітній навчальний заклад.
Якщо до ведення журналу немає зауважень,
зазначається «Журнал перевірено»; записуються дата, прізвище, ініціали
та підпис особи, яка здійснювала перевірку.
Якщо до ведення журналу є
зауваження,
то особа, яка перевіряє, у розділі ІХ «Зауваження
до ведення журналу» стисло фіксує зауваження та пропозиції щодо поліпшення
ведення записів у журналі учителем, записує дату, прізвище та ініціали і
ставить підпис.
У графі «Відмітки про виконання» вчитель щодо
зауважень та пропозицій у триденний термін робить помітку «Виконано» або «Взято
до відома», записує дату, своє прізвище та ініціали і ставить підпис.
36. Розподіл кількості
сторінок для навчальних
предметів інваріантної та варіативної складових
робочого навчального плану
загальноосвітнього навчального закладу (з урахуванням окремих сторінок для
кожної групи при вивченні окремих предметів, якщо клас поділяється на групи)
здійснює класний керівник і погоджує із заступником керівника з
навчально-виховної роботи.
37.
На правій сторінці розгорнутого журналу у день проведення уроку (екскурсії,
контрольної, практичної роботи тощо) відповідно до календарного планування
записуються дата проведення і його тема. Заздалегідь дати й тема уроку не записуються.
Після написання контрольних робіт у журналі фіксується проведення аналізу результатів
контрольних робіт, повторення, узагальнення з теми з відповідним записом
«Аналіз контрольної роботи», «Узагальнення (повторення) з теми» тощо.
У разі проведення бінарних уроків (два уроки
поспіль з одного або різних предметів) дата і тема кожного з них записуються
окремо.
У разі проведення інтегрованих уроків дата і
тема кожного з них записуються на сторінці одного з навчальних предметів за
вибором учителя.
Якщо заняття проводиться не у формі уроку, то у
журналі вказується обрана організаційна форма (наприклад: «Екскурсія до
бібліотеки»; «Проект «Зростаємо разом із книгою», «Практична робота
«Висаджування квітів» тощо).
38. У графі
«Завдання додому» стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач
тощо) і спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв’язати
тощо).
Запис у відповідній графі може не робитися у
випадках, коли домашнє завдання не задається.
39. У випадку відсутності
вчителя педагогічний працівник, який його замінює, робить запис дати
проведення уроку, теми і домашніх завдань. У
графі «Завдання додому» після запису домашнього завдання записує «Заміна», своє прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної
освіти
Ю. Г. Кононенко
Усі уроки початкової школи
Основные компоненты современного урока
Усі уроки початкової школи
Основные компоненты современного урока
Доброго дня! Пропонуємо тематичні виставки нашої бібліотеки, які можуть бути для вас корисними.https://library.bdpu.org.ua/informatsiyno-navchal%ca%b9na-diyal%ca%b9nist%ca%b9/vustavku/
ВідповістиВидалити